| Ketvirtadienis, 24 Lapkričio 2011 Metai |
|---|
 23:52 | 
| | |
| Купила книжку Ліни Костенко - поезія "вибране"... так давно шукала... тримаю в руках шматочок щастя)))))
| | |
| Penktadienis, 28 Spalio 2011 Metai |
|---|
| 14:20 |
| | |
| нотка гарного настрою... так приємно відчувати посмішку на вустах))))
| | |
| Trečiadienis, 21 Rugsėjo 2011 Metai |
|---|
| 21:15 |
| | |
| не знаходжу собі місця від нудьги(((((((((((((
так хочеться щоб "він" напоїв мою душу стремлінням...
так хочеться, щоб "він" подарував мені свої сни...
так хочеться, щоб "він" спопелив мене своїм поцілунком...
так хочеться, щоб "він" просто був...
| | |
| Penktadienis, 02 Rugsėjo 2011 Metai |
|---|
| 20:55 |
| | |
| бувають моменти, коли ось так стоїш на перехресті доріг і не знаєш в якому напрямку рухатись далі.... кожна з доріг і притягає, і відштовхує водночас.... ніде немає того бажаного, що шукаю так давно...
стою ще й досі.... розгублена, заплутана, збентежена, наче сама не своя....
| | |
| Pirmadienis, 22 Rugpjūčio 2011 Metai |
|---|
| 22:22 |
| | |
| тільки б не зробити нікому боляче...
| | | | 22:21 |
| | |
| заплуталась...
| | |
| Sekmadienis, 21 Rugpjūčio 2011 Metai |
|---|
| 19:15 |
| | |
| прикриваючись масками байдужості я ховаю від усіх свої справжні почуття.... так простіше, коли не знають, що я насправді відчуваю, так леге зупинитись чи відступити назад... надумана незалежність, хибні переконання в тому, що самій бути добре приводять в глухий кут... і ніхто не знає скільки болю починає нести в собі ота незалежна самотність, скільки пустоти вона в мені породжує, скільки тужливих поглядів та пригнічених думок охоплюють мене...
і я так мрію, щоб ота одна єдина людинка, по-справжноьму зрозуміла мене...щоб він напоїв мої бажання, розвіяв мою самотність, породив посмішку на моїх вустах і заставив жадібно ковтати неповторні хвилини щастя....
це моя велика-велика мрія))) Але ж мрії збуваються, правда???? Ну, принаймні я поки ще в це вірю)))))
| | |
| Ketvirtadienis, 11 Rugpjūčio 2011 Metai |
|---|
| 21:40 |
| | |
| сумно...
я вже так звикла до щоденних вечірніх телефонних розмов з однією хорошою людинкою, що тепер відчуваю якусь незрозумілу пустоту, через те, що сьогодні не поспілкувались...
що це - прив'язаність чи початок чогось більшого?????
| | |
| |
Profilis 
Asmeninis pranešimas 
Anketa 
Svečių knyga 
Fotoalbumai 
